МАРЛЕН ДІТРІХ

Німецька акторка і співачка.
Переконана противниця нацизму, яка виїхала з Німеччини до США. Нагороджена медаллю Свободи (США) та французьким орденом Почесного легіону. Американський інститут кіно включив Дітріх у список десяти найвидатніших легенд екрана.

Коли ж вони

зрозуміють...

Німеччина у війні

У 1918 Німеччина зазнала поразки у Першій світовій війні. Вона втратила чимало територій і мусила компенсувати збитки переможцям. Їй заборонялося мати потужні війська та флот. Це породило бажання реваншу. У 1933 на хвилі цих настроїв до влади прийшла націонал-соціалістична (нацистська) партія на чолі з Адольфом Гітлером.

Нацисти обіцяли відновити сильну Німеччину, але в їхньому новому світі не було місця слабким та «інакшим». У 1933 для противників режиму був створений концентраційний табір Дахау, в якому в’язні гинули через виснаження, тортури та навіть медичні експерименти.

Гітлер бажав створити Велику Німеччину, яка панувала б у Європі. Для цього почав загарбання сусідніх країн. У 1938 була захоплена Австрія, згодом ліквідована Чехословаччина. У 1939 німецькі війська вторглися в Польщу, почавши Другу світову війну. До весни 1941 від нацистської агресії постраждали 12 європейських країн.

Гітлер переконував німців, що вони є вищим «арійським» народом, водночас більшість інших націй називав неповноцінними. Особливо страшними наслідками обернулися гоніння на євреїв. Їх обмежували у правах, ув’язнювали, знищували. Були вбиті близько 6 млн євреїв Європи. Ця трагедія стала відома як Голокост.

У травні 1945 Німеччина зазнала поразки. Її землі зайняли армії Радянського Союзу, США, Британії та Франції. Почалася денацифікація, тобто очищення усіх сфер життя від нацистського впливу. Найбільших злочинців режиму судили. Почався непростий шлях до демократичної Німеччини, яку ми знаємо нині.

Німецький спротив. Слідами сміливих

У загарбаних країнах місцеві жителі чинили опір нацистам та боролися за звільнення своєї Батьківщини. Але чи існував антигітлерівський рух у самій Німеччині?

Потужний рух опору був неможливий. Спецслужби жорстко контролювали кожен крок пересічного німця. Багато сміливців, які наважилися публічно заперечувати владній партії, були ув’язнені та замордовані. Невеликі групи антинацистів усвідомлювали, що не мають шансів у відкритій боротьбі.

Однак існував індивідуальний спротив нацистам. Не підняти руку у вітанні Гітлеру, дати роботу єврею або врятувати його, відмовитися від участі в нацистських організаціях –ці кроки вимагали неабиякої мужності.

Куди більш небезпечним для Гітлера виявився осередок опору серед німецької армії. Чимало офіцерів Вермахту розуміли, що Гітлер веде Німеччину до катастрофи. Змовники вирішили вбити диктатора. 20.07.1944 відбувся найвідоміший замах на Гітлера. Один з організаторів, полковник Клаус фон Штауффенберг, приніс портфель із вибухівкою на нараду. Загинули четверо осіб, але сам Гітлер отримав лише незначні синці. За безпосередню участь у заколоті більше 200 осіб було страчено, серед них 1 фельдмаршал, 19 генералів, 26 полковників, 2 посла, 1 міністр та багато інших посадовців. За загальними підрахунками, внаслідок чисток після заколоту було заарештовано близько 7 тис. осіб, з яких 4 тис. були страчені.

Марлен Дітріх

Марі Магдалина Дітріх народилася 27.12.1901 в Берліні в заможній родині. Вона здобула гарну домашню освіту: вивчала французьку й англійську мови, класичні танці та гру на музичних інструментах (скрипці, фортепіано та мандоліні). Уже в 11 років вона об'єднала свої імена, щоб утворити нове «Марлен». У 18 років вирішила стати акторкою.

Її перший прорив стався в 1930 з фільмом «Блакитний янгол». Дітріх стала улюбленицею публіки не лише в Німеччині, а й за кордоном. Вона переїхала до Голлівуду і знімалася в найпопулярніших стрічках того часу, таких як «Марокко», «Шанхайський експрес», «Лицар без обладунку».

Ще до початку Другої світової війни Дітріх болюче реагувала на прихід нацистів до влади в Німеччині. У 1936 вона рішуче відкинула пропозиції нацистів повернутися і працювати на них, а в 1939 відмовилася від німецького громадянства на користь США.

У роки Другої світової війни Марлен Дітріх перервала свою кінокар’єру та вирушила до Північної Африки та Європи. Там вона давала концерти перед військами союзників. Попри світове визнання, у рідній Німеччині її ще десятиліттями вважали зрадницею.

Яскрава кар’єра Марлен Дітріх тривала понад пів століття. Її знали як акторку кіно та співачку, яка виступала в театрах та клубах. Вона працювала цілодобово, подарувавши світу такі шедеври, як «Falling in Love Again», «Lili Marlene», «Sag mir wo die Blumen sind». Вона стала першою виконавицею, яка заспівала пісні німецькою мовою в Ізраїлі. Так було подолано неофіційне мовне табу в країні, де багато мешканців пережили Голокост.

Останні роки життя Марлен Дітріх були затьмарені хворобами. Легенда сцени й екрана померла 06.05.1992 в Парижі. Їй було 90 років. Згодом вона була перепохована в Берліні, її труна була накрита американським та французьким прапорами.

Sag mir wo die Blumen sind

Голос Марлен Дітріх був таємничим, глибоким та надзвичайно емоційним. Її стиль та ексцентричність продовжують впливати на формування виконавців у всіх куточках світу. Щось від Марлен можна знайти в таких культових співачках, як Мадонна, Леді Ґаґа чи Крістіна Аґілера.

Одна з пісень Марлен Дітріх має особливий символізм. Це «Sag mir wo die Blumen sind» («Куди зникли квіти»), яку вона виконала у 1962 в Ізраїлі. Слухачі надзвичайно тепло сприйняли її. Пісня стала потужним антивоєнним посилом і влучила в самісінькі серця тих, хто з власного досвіду знав про війну. Нині її перекладено більше ніж на 30 мов.

Куди зникли солдати? Скільки часу спливло.
Куди зникли солдати? Зникли давно.
Куди зникли солдати?
Лежать у могилах – усі як один.
Коли вони зрозуміють?

Марлен на полі бою

Акторка. Співачка. Ікона стилю. Найвпливовіша жінка епохи. Марлен Дітріх за своє життя спробувала безліч ролей, проте особливо важливою місією вважала візити до солдатів, які воювали на фронті.

Марлен Дітріх співпрацювала з Управлінням стратегічних служб США та записала цілу серію антинацистських музичних альбомів. Американці часто жартували, що її пісні настільки ж підточують німецький бойовий дух, як і бомбардування. Відстоюючи право на свободу, самовираження та саме життя, вона надовго втратила прихильність своїх співвітчизників.

В одному інтерв’ю на питання, чому вона ризикувала своїм життям, їдучи в зону бойових дій, Марлен відповіла: «З порядності». Вона перебувала на лінії фронту та бачила сліди війни на власні очі. Підтримуючи солдатів, співачка побувала в Алжирі, Італії, Бельгії та Франції.

Американські бійці відповідали на її турботу з не меншою любов’ю. Одного разу їй надійшла телеграма від генерала 82-ї повітряно-десантної дивізії: «Здійснив візит до Вашої матусі. З нею все гаразд»...

Висновок

Часом буває важко відстоювати власні цінності, особливо, коли йдеш проти течії. Потрібна особлива хоробрість, щоб захищати право бути собою, коли більшість налаштована інакше.

У роки нацистської диктатури в Німеччині Гітлер та його партія швидко взяли під контроль життя пересічного громадянина. Ті німці, які наважувалися протистояти нацистському режиму, відчували неймовірну самотність та приреченість. Однак вони були віддані своїм ідеалам – гуманізму, демократії, повазі до людського життя та гідності. Вони мріяли про іншу Німеччину та були готові загинути за ці переконання.

На відміну від багатьох німецьких антинацистів, Марлен Дітріх мала змогу відкрито боротися за свої ідеали. Для значної частини світу саме вона стала голосом іншої Німеччини, непідвладної Гітлеру. Співачку називали зрадницею, однак визнання її заслуг в нинішній демократичній Німеччині є красномовним підсумком її життя. Так само і цінності, які сповідувала Марлен, нині є базовими для всього цивілізованого світу – повага до життя, неприйняття насильства, свобода. Свобода бути собою.

На уроках музейної школи «Покоління NEXT» можна дізнатися більше про історію боротьби сміливців проти тиранії. Також пропонуємо познайомитись із деякими предметами з музейної колекції, які проливають світло на життя німців за нацистського режиму.