У 1918 р. Німеччина зазнала поразки в Першій світовій війні. Це стало великим розчаруванням для німців. Мільйони їх відчували гнів і розпач, що посилювалися через безробіття, неймовірне зростання цін та нескінченні зміни урядів. Цими настроями скористалася Націонал-соціалістична, або ж нацистська, партія (НСДАП) на чолі з Адольфом Гітлером. Він проторував собі стежку до влади через брехню. Гітлер переконував німців, що вони вищий народ, обіцяв їм створити надпотужну державу, з якою рахуватиметься весь світ. У 1933 р. Гітлер став канцлером – керівником уряду Німеччини.

Узявши владу, нацисти заборонили решту партій, обмежили громадянські права німців. Бажаючи контролювати навіть думки громадян, нова влада змусила працювати на себе освіту, мистецтво та ЗМІ. Пропагувалася «вищість» німецького народу, його право поневолювати й навіть знищувати інші нації світу. Маючи фанатичну ненависть до євреїв, нацисти почали їх утискати, що згодом вилилося у знищення мільйонів осіб єврейської національності на землях, які контролювала Німеччина.

У планах Адольфа Гітлера було панувати в усій Європі. У 1938 р. Німеччина захопила Австрію, невдовзі знищила Чехословаччину. 23 серпня 1939 р. було підписано договір із Радянським Союзом. Дві диктаторські держави обіцяли одна одній не заважати в разі війни в Європі, а також поділили між собою континент «на папері». Маючи такі домовленості, 1 вересня 1939 р. Німеччина атакувала Польщу. Так почалася Друга світова війна.

Гітлер загарбав левову частку Європи, а в 1941 р. розпочав війну проти свого колишнього союзника – СРСР. У жорстокій боротьбі сформувалася антигітлерівська коаліція на чолі з Радянським Союзом, США, Британією та Францією. У підсумку війська цих держав зайняли Німеччину. Гітлер наклав на себе руки. 8 травня 1945 р. Німеччина остаточно припинила опір.

Чому нацисти змогли так швидко завоювати популярність серед народу?

Не забуваймо про вислів Гітлера: «Що грандіозніша брехня, то легше готові у неї повірити». Опорою нацистської влади в Німеччині мала стати пропаганда. Промови провідних діячів партії лунали у великих залах, їхній голос чули тисячі людей по радіо, їхні влучні цитати блищали свіжими фарбами на листівках і плакатах, які клеїли на будівлях. Не стали винятками й німецькі кіноіндустрія та музика, які теж мусили працювати на режим.

20 квітня 1889 р. в австрійському містечку Браунау-на-Інні народився Адольф Гітлер. У дитинстві він виховувався під суворим батьківським контролем і постійно мав проблеми з навчанням через важкий характер та неуважність. Йому так і не вдалося здійснити юнацьку мрію: вступити до Віденської академії образотворчих мистецтв. Після смерті матері він утратив матеріальну підтримку й навіть жив у притулку для безхатченків.

У 1914–1918 рр. добровольцем брав участь у Першій світовій війні в лавах німецької армії, проявив себе як мужній вояк. Однак саме в цей час активно починають проявлятися його радикальність поглядів і нетерпимість до інакодумства. Поразку Німеччини у війні Гітлер, як і багато німців, сприйняв із великим розчаруванням. Такі невдоволені громадяни, серед яких були й ветерани нещодавньої війни, стали гуртуватися в політичні партії та інші організації.

У 1919 р. Гітлер доєднався до Німецької робітничої партії і дуже швидко став її лідером. Невдовзі ця партія перетворилася на Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини, або ж нацистську. Його амбіційність зростала, і вже в 1923 р. Адольф Гітлер здійснив провальну спробу захопити владу в Баварії – одному з найбільших регіонів Німеччини. Від цього моменту розпочалося його сходження на владну вершину. Історик Ян Кершоу зазначає: «У першій половині свого життя він був абсолютно ніким. У другій половині він змусив світ затамувати подих і здійснив руйнування Європи».

У 1933 р. Гітлер був призначений керівником уряду – канцлером – і поступово збирав у своїх руках усі владні повноваження. Невдовзі інші партії були заборонені, противників режиму знищували в концтаборах. У 1934 р. Гітлер отримав новий офіційний титул – «фюрер», що означало «вождь».

Метою Гітлера була побудова нового світового порядку: сильна Німеччина мала стати господарем Європи, народи якої нацисти поділяли на «вищі» та «нижчі». Долею «нижчих» визначалася праця на «арійців» або навіть винищення. Протягом Другої світової війни з ініціативи Гітлера мільйони людей зазнали переслідувань та масових убивств. Гітлер фанатично вірив у свою «обраність» і не зважав на реальне співвідношення сил у війні. Це неминуче вело Німеччину до катастрофи. У 1942 р. почалася серія військових поразок. У 1945 р. країна вже в руїнах, її територією рухаються армії союзників. У квітні 1945 р. Адольф Гітлер учинив самогубство, щоб не потрапити до рук радянських військ. Невдовзі війна в Європі завершилася поваленням нацистського режиму.